***

Перекреслила  першу  сторінку
І  закрила,мов  книгу,життя.
В  верховітті  дерев  для  спочинку
Я  сніжинкою  тихо  лягла.

Я  задумалась:може  й  насправді,
Я-не  я,а  небесна  блакить.
І  в  селянській  замисленій  хаті
Моє  серце,як  свічка  горить?

А  на  вулиці,десь  на  дорозі,
Серед  бруду-розбита  душа.
Хтось  у  валянках,хтось,може,босий,
Так  байдуже  по  ній  поспіша...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309916
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.01.2012
автор: Полум`яне серце