Холодний день,осінній вітер свище.
З усіх куточків відбира тепло.
Я знаю,що твоя квартира ближче,
А все ж до себе їду у метро.
А в мене що?У мене як завжди:
Старий диван,шпалери сині.
Проте,мене у гості ти не жди.
Я залишусь одна,де привиди і тіні,
Де наш старий засмучений рояль
Чекає на "Ноктюрн"Шопена.
Погасло все,і невимовний жаль
По місячній доріжці йде до мене.
А десь далеко,знаю,ти сидиш.
І плаче скрипка у руках поета.
Я знаю,ти страждаєш,ти не спиш,
Ти пишеш знов мені сонети...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309920
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.01.2012
автор: Полум`яне серце