Я притулюсь до батереї
хочу тепла
цілуватиму її ребра
губ в неї нема'.
По черзі.
один.Ви би чули, як тепло
це будуть очі
світять вночі
теплі?-казала.вогняні?
а може' просто дешеві
як випране віскі?
їм в зіниці там тісно
хлюпотіти у склянці
дарувати мені тепло
скло.Закінчилось перше ребро
Дальше йдуть губи яких нема'
полию шоколадом, візьму собі вина
Тепер гарячі губи після віскі
змішають шоколад
утворять тишу.тишу!
А зуби цокнуть об залізо!
Вино проллється на карнізи
а все тому, що губ нема'
Язик нервово курить.
Нудно.
Він залишився без забавки.
Я кину об залізо склянку.
заткнись...!
Вино вже впаде зверзу вниз
і добре, що червоне
не бачать віскі крові.
На зубах.
КУсала я Залізо!
Хотіла губи там!
Це батарея, люди!
і губ та рук в неї нема'
які повинні були бути.
ребром третім,
після вина!
я б розглядала їх
вони б мене обняли
ниряли у волосся
торкались б до МОГО ребра!
Четверте її ребро б
хотіло мене після танцю думок.
без вина.
ми були б щасливі
і були б в нас діти
і п'ятим ребром ми б ходили по лісі.
Я божевільна!
Відпущу.Мене вже зуби болять.
мені потрібно тільки теп-ла
щоб випарувало каплі на щоках...
і взяла я пасмо волосся
висмоктала звідти вина
прибрала розбиту склянку.
протерла очі.До дна?!
Невже ілюзія не в снах!?
ОГО.лягаю спати
я батарею не хочу знати.
бо одна, бо знаєте, бо я одна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310075
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 30.01.2012
автор: prosto