КУРКУЛЬ

Немає  гарного  життя,
А  гроші  всі  –  банкіри  вкрали,
Лишився  гумор  й  почуття,
Що  на  усіх  нас  наплювали.

КУРКУЛЬ

Кум,  а  це  правда  чи  чутки?
Великий  в  кого  є  достаток,
Сказала  Юля,  що  таки
Введе  на  розкіш  всім  податок.
В  вас  хата  глинобитна  є?  –
Це  ж  розкіш!  –  Ще  землі  гектар?
Куркуль,  зажав  майно  своє!
Бо  хата  ж  ваша  –  антиквар.
Введуть  податок  на  коня!
Бо  їздиш  ним  ти  як  на  ралі,  
Ще  землю  ореш  день  від  дня,
Як  за  «Мустанга»  чи  «Феррарі».
Ще  на  корову,  на  козу
На  курку,  качку,  дохлі  свині,
На  Шарика,  бо  він  в  грозу
Злякався  й  гавкає  понині.
Зібравсь  купити  вертоліт?  
Грошей  нема,  годі  брехати,
Ним  хочеш  в  сніг  і  гололід
Ти  гній  на  полі  розкидати.
В  селі  у  нас  всі  куркулі,
Харчі  державні  проїдають,
У  «Заспі»  люди  «немалі»
Весь  гній  руками  розкидають.
Так  що  закрийте  кум  свій  рот!
Бо  чули  в  Уряді,  що  мелять,
З-за  вас  з  села  увесь  народ
Жити  у  «Заспу»  переселять.
                   Ш.В.С.17.05.2009  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310211
Рубрика: Сатира
дата надходження 30.01.2012
автор: Степанич