Я на колінах стою неначе на страті...
Голова на гальтоні безмовно лежить...
Мої війни на поразку прокляту...
Приречені знов на смерть...
Я кричу і ніхто не почує,
Крик, що осідає у душі,
Що знехтує моїм прокляттям,
Марнотратсвом своїх почуттів...
На перекошиних дзеркалах,
На душах померлих людей,
Залишиться моє життя,
На переламаних кістках ідей...
Я не можу!!!Не хочу!Не буду!!!
Зникни, молю, прощай,
Коли на очах моїх печалі,
Які до цього були закриті в труні!
Зникніть божевілля між тенет,
Між кривих чужих тіней!!!!!!!!!!!!!!!
Здохни і не вертайся,
Адже все це просто крихітне самогубство!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310248
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.01.2012
автор: Даша Піддубна