Рабів до раю не пускають,
Рабам не місце на цій землі,
Ланцюг розірву і кайдани зламаю,
Звільнюся з ярма і своєї петлі.
У мене усе - я є вільний душею,
Мій погляд іскриться, свобода в очах,
На небі блакитному зійду зорею,
І світ цей триматиму в своїх руках.
Я знаю, я зможу - інакше не буде,
Могутність за мною в поколіннях батьків,
Повітря життя воно дихає всюди,
Промінням тепла і з його голосів.
У слово що матиме міць тої зброї,
Яка як вода розіб’є той граніт,
До раю потраплять лиш тільки герої,
Що матимуть сили змінити цей світ.
30.01.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310252
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.01.2012
автор: КРІПАКОС