В кінці всі одне одному пробачать.
Зроби все швидко, поки ми живі…
Та ні, ти помилився – я не плачу,
Блакить в очах – від вітру в голові.
Та ні, ти помилився – не шкодую.
Моральність зайва у останній час.
Виправдуюся? Просто констатую,
Допоки світ не згинув ще для нас…
Над нами Місяць кольору порфіру.
Втрачаємо… Ми – розум, він – орбіту.
Тримай в мені цю божевільну віру,
Допоки ми не вмерли ще для світу.
В мені тримайся, поки стане сили,
Не смій прощатись, чуєш? Зачекай!
Та ні, ти помилився – це не крила…
Взяли над міру... Нам не можна в рай…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310267
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.01.2012
автор: Ilsa