Зима за мною тінню, тінню

Зима  за  мною  тінню,  тінню
та  хижо  дихає  у  спину.
Мороз  -  за  комір,
білий  колір  :  
стерильно  навкруги,  так  чисто!
І  скоро  лютий  теж  із  хистом
на  місто,  поле,  на  лиман...  -
на  полотно  землі  мазками,
руном  дебелим,  де  разками
із  перлів,  щоби  не  дарма,  -  
радійте,  люди    -    це    зима!

                                                       30.01.2012.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310281
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.01.2012
автор: Надія Позняк