Моя любове!

Моя  любове!
У  далекій  чужині  тебе  зустріла.
Назустріч  йшла  мені
Одна,без  провожатих.
Мені  в  житті  співали  солов"і
Та  я  не  думала,
Що  здатна  так  кохати.

Моя  любове!
Двері  відчиняеш  ти!
Ти  мого  серця  двері  відчиняеш.
А  я  тебе  чекаючи,тремчу  і  плачу.
В  душі  моій  уже  сади  цвітуть:
Ще  мить,одна  лиш  мить
І  я  тебе  побачу!

Моя  любове!
Завжди  поруч  у  моіх  думках.
Тобі  дарую  місяць  й  вранішню  зорю.
Тобі  звіряю  біль  своіх  невдач.
Тобою  марю  і  тебе  люблю.
Люблю  тебе  ,здаеться,більш  ніж  Бога.
Пробач  мені  ,о  Господи,  пробач.

Моя  любове!
Знаю  ,що  не    зрозуміеш  ти  мене.
Насправді  інший  ти  -далекий  і  чужий.
Несеш  мені  лиш  сльози  і  страждання  .
Небесні  сили!  Захистіть  мене  !
Додайте  витримки    ,щоб  винести  цей  біль:
Цю  муку  .Відчай.Нерозділене  кохання...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310294
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2012
автор: Ольга Струтинська