Чому не можу милуватись,я тобою,
Й дивитись в очі ясні твої,як у небо?
Ти зараз десь далеко не зі мною
І там тобі скоріш за все,мене й не треба.
А небо те безкрає,все ж так манить,
Й хотілось б мати крила і летіти.
Та мої мрії знову тут розтануть
І на землі прийдеться,знов мені сидіти.
Як рветься птах у небо,так і я до тебе,
Хотів би стрепенутись й полетіти.
І скинуть весь тягар,от той із себе,
Й з тобою разом,там щасливо жити.
Але мені підрізали тут крила,
А може час мені ще не настав.
І тільки ти у височінь уже злетіла,
А я лишився тут і не літав.
Дві різні паралелі є земля і небо,
Ти там літаєш,я тут по землі ходжу.
Й хотів б я полетіть туди до тебе.
Хто зна? А може я ще й прилечу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310310
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2012
автор: arxangel