Увесь свій час я прагнув в гори,
Сліпучо сяяли вершини,
Старався повнити обори,
Ішов до верху безупину.
Я вже на фінішній дорозі,
Кінець шляху не за горами,-
Чомусь все тіло у знемозі,
Печуть вогнем сердечні рани.
Тепер все тут – куди спішити,
Залишу все – бажання, гроші,
Лиш до гори зосталось жити,
З пророчим іменем – Голгофа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310340
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.01.2012
автор: технік