О, древній Львове – місто моїх мрій,
Років моєї юності колиско!
Скільки у віршах сказано надій.
Тобі, як місту, я вклоняюсь низько.
Театри, сквери, парки чарівні
І люди метушливі спозаранку,
І ковані шедеври - ліхтарі,
Горби порослі лісом Погулянки.
Маленькі скверики у затишних дворах,
Кав’ярні - диво, що на кожнім кроці.
Львів’яни в Стрийськім парку на лавках
І молодь у вишиваній сорочці.
Весільні звичаї, вертепи на Різдво
І брички з «трійками», немов для королеви.
Високий замок, усмішки, тепло
І вічний символ – твої древні леви.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310374
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.01.2012
автор: Віталій Назарук