Коли зустрічаються двоє
Закоханих ніжних сердець,
Шикуються в небі всі зорі
І дружно ідуть у танець.
І райдуга ніжнобарвиста
Для них лише в небі сія,
А купіль багряного листу
Шепоче чарівні слова.
Коли ж розлучаються двоє,
Голосять дощем небеса.
І краплі пекучого болю
Не змиють ні дощ,ні роса.
Здається, і сонце не в змозі
В душі розтопити льоди.
Зневіра стоїть на порозі,
Змітає любові сліди.
Та згодом той біль від розлуки
Розвіється вітром в полях.
До сонця знов здіймуться руки
Й веселка заграє в очах.
Ось так у житті і буває.
Відома всім істина ця:
Розлука нас ніби вбиває,
Любов-повертає життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310429
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.01.2012
автор: Galina Udovychenko