Буду сама собою

Безлад  у  світі,  зневіра.
У  людей  вже  немає  поваги.
Дивишся  -  скрізь  одні  звірі
Уміло  втамовують  спрагу.

Сміливості  їх  вистачає,
Аби  роздобути  вже  взяте.
Монетою  в  лоба  кидають,
А  самі  по  вуха  в  проклятті.

Стогін,  ревіння  і  сльози  -  
Оце  я  і  чую  роками.
Без  бою,  але  під  загрозу.
Омани  під  щастя  морози  -  
Юрбою  зміню  все,  руками

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310450
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.01.2012
автор: Нюта С.