Для когось це здасться, пустими словами
Не виню, не кращий, життя моє біжить степами
А може втратилися, мабуть, ці прекрасні дні
І я ходжу по колі сам, немов наляканий пацан в пітьмі
Чомусь серце говорить - старайся, ти усе можеш
Я вже в зневірені хотів, хотів замкнутись в собі
Доки не побачив ту одну красиву казанову
І я гадав що все, це щастя! а хотілось нове
Я ще один із багатьох розчарованих як я
На своє існування, конкретно на життя
Буквально кажучи, такі смішні усі стоять
І подумавши добре, смієшся з того всього
Ну як це так невже ще хтось таким страждає
Я обрав іншу сторону, або інакшу дорогу - хто його знає
Та повертатися назад, я точно не збираюсь
Моє життя без цього всього, спитають:
І чого ж ти добився, як проживаєш!!!
Відповім як є __ я жити стараюсь.
І мені подобається, як є, немов у Раю,
Десь поруч ти ,я не вигадав, я відчуваю
Чи ти не змерзла - для себе дізнаюсь
Ні? Та все одно несу тобі гарячого чаю
Хай усе що було, пройде собі мимо
Не зачепить ні тебе, ані твою маму
Радій життю, як це робили б ті кого нема
Не думай, що перед тобою стіна німа
Повір у себе і в своїх рідних і у близьких
Ти найкраща, а я кочуся по стежках слизьких
Та голосом,дзвінком своїм - подаєш руку
Це немов шепіт струн тендітного звуку
І я пробуджуюсь на світ, на світ смутку
Знервований, здається і серце без стуку
Я не залякую, я забув де сни, а де реальність
Де почуття, де ті кого не вистачає
І хай цим віршем я вогонь хоч іскринку запалю
Та дивитимусь щоб не перекинулась ставлю
Тебе по ближче до себе - і хто кого зігріває
Я не хотів зачепити ані одної сльозинки пролити
Щоб не гасло, а горіло вічно вірш такий стислий
Усього і не розповім я і не стараюсь
Живи, радій,не плач бо з тобою я усміхаюсь
Коли ти засмучена сам собі місця не знайду
Я повертатимуся назад і до одного сайту
Так радіє серце коли пише в он_лайні
Це від щирого серця, рядки життєдайні
Цей вірш скупий на різні і живі слова
На жаль я протирав штани на уроках мови
Мені по душі вчителька з англійської Сова
Це її прізвище таке пробач відійшов знову
Я не вмію триматися теми і пишу про все
Про те, як варто жити цінувати усе це
Вірити що прийдуть хороші сонячні дні
Як на початку але вже упевнені і не сумні
Тримайся я буду поруч стояти немов охоронець
Тебе підбадьорувати звичайна справа моя
Маленьке Сонце у твоїй малій долоньці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310773
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2012
автор: Bodinik