НЕ ЗДАВАЙСЯ. Я теж божеволію тихо,
Впевнено і поволі,
Навіть вже й не шукаю втіхи:
Ціла вічність від вдиху до вдиху...
Видихай. Знеболюй.
НЕ ЗДАВАЙСЯ. Не чекай розуміння й розради.
Не тікай від страждань, бо від себе ніяк не втекти.
Компроміси огидні, це правда,
Але щось жалюгідніше зради
Ми навряд чи спроможні знайти.
НЕ ЗДАВАЙСЯ. Хоч я чергова перехожа,
І звісно, кожному з нас - своє,
Різна правда і кривда, та, може,
Ми у чомусь до болю (всміхаєшся?) схожі.
Хай там як, але я в тебе - є.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310783
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2012
автор: Ірця