Ти знову в білому, мов Наречена...
В синьоокім небі, з-поміж замерзлих сліз,
Свої усмішки сонцепроменЕві -
Яскраві діаманти - розсипаєш скрізь.
І пальцями морозного світання
Плетеш мереживо зі сніжно-білих віт,
Закидуєш на землю сонно-ранню
І ловиш, граючись, її у своЮ сіть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311005
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.02.2012
автор: Камі білого лотосу