Цей світ біжить , ти не встигаєш
За ним спішиш та пропадаєш
У вирі різного багна
Дешевиг кукол і вина
Хтось скаже бо таке життя
Яка наївна маячня
Туман заплив між ці слова
Й нема святого , вже нема
Як липку , обдеруть
І пустять на дрова
За море хай везуть
Якщо захоче , то ще повернеться сюда
Як колись писав Шевченко :
“Мене там мати повила”
і всі жаліються і чути стони
та дій нема , якіж ми скромні .
Ми терпіливі ,
та скільки зможуть їхать ще на нашій шиї
чи ви сліпі , чи ви німі
чи з глузду зїхали усі
коли деруть нас в хвіст і гриву
а Поплавський й далі
співє про свою кропиву
й з політиків смієтись сидя на дівані
з бутлем пива, чи горілкою в стакані .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311142
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.02.2012
автор: marshal