Ось музо моя я прощаюсь з тобою навіки,
Бо востаннє вже очі твої заблищать у цю мить.
І незграбно ось так заморгають чарівні повіки,
А у грудях у мене, із щемом щось так заболить.
Моя тиха сльоза забринівши скотиться додолу
Туга голубом в серце мов в прірву до мене впаде
А любов відлетить, не вернувшись мабуть вже ніколи,
І у серці чужому притулок для себе знайде
Що ж робити мені, я змирюся нічого страшного
Просто доля жорстоко зі мною ось так й без жалю
Немов дощ ти для мене серед літа жаркого
Про який я у Бога щоночі невпинно прошу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311185
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.02.2012
автор: Вічне Полум*я