З випадкових зустрічей і слів
Вкрадених у долі скупої,
Щось на зразок примарних днів
Й зимової німої параної.
В вечірній лютій темені твій обрис
Окам`янілий наче льодова фігура,
Мізерно й обережно пише нарис...
Мій дух обійняла темна зажура.
Човгаю і розгрібаю попіл-сніг
Обтоптаний безжальними ногами
Куди подітися, хоч тисяча доріг
І лютий так карає морозами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311442
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 04.02.2012
автор: owl silence