(Рабам алкогольної індустрії присвячується)
Із розмаху із присвистом ще один день на сміттЯ.
Скільки там їх відведено?!
Сотні, мільйони, … рокИ?
- Гей, товаришу, що там у тебе, у Вас?
- Довголіття!
- Вітчизняне, без браку?!
- Ображаєте! Дай-но розв’яжу мішки…
- О, і справді! Нічогеньке таке, здорове… Стій! А що то за вм’ятина там, де заплата, така?
- Ну то хлопці, даруйте, було ж, Бог послав, здоров’я. А там всяко по юності… Що вже судить батрака.
- Ну, тут, як не крути, а що брак – то вже інша мова. Хоч не хоч, а без торгу, давай, знімай півціни!
- Та то ж як?! За малим не ціла корова!
- Ну, а як ти хотів? Сам же бачиш, грішив! А його як нове вже у тебе ніхто й не візьме. Ти подумай, бо часу у нас дарма!
- Ех! Що Вам скажеш! Давайте, бісові діти! Дві монети, та золотом, у рукав.
І побрів, зігнувшись, інеєм густо вкритий.
Посинілий на радощах морщив з осміху ніс.
Оборудку з дружками спішив, спотикався обмити.
І на зустріч йому розступався безсило ліс.
Покупці, онімілі, стояли ще мить. Ні звуку…
- Що поробиш, ходімо! У нього своя голова.
Пошукаємо ще! Та й люта ж зима! На руку!
Цього року у нас на славу вдались жнива!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311443
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.02.2012
автор: Діана Сушко