День той неділя, як гроно маленьких історій,
Дотиком легким ураз, мов хмаринка з висот
Торкнулась вона його уваги просторів,
Неждано проникла в забутий вже грот.
Чорною була: волосся, одежа та очі,
Та враз пересіла, ближче до світла й до вітру,
Створених незвіданим космосу Зодчим,
Що мешкав також у серці її першосвіту.
Частку себе, затаївшись, у гроті лишила,
Усмішка уст темінь гроту його осяває,
Хоч не знати, що химерність думок сотворила.
Чи просто лиш так? Та ні, отак не буває…
Готесі гуцулці Ксені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311494
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2012
автор: Ярослав Дорожний