Благословляю жалості ріку,
щоденний сон і працю надлюдську
і Божу милість і Господній суд,
закон неправедний і правдоньку живу.
Слова, що ранять гірше пулі у степу,
обличчя долі у годиноньку лиху,
незламну силу - свічечку вночі,
що простеляє шлях нам до краси.
З відкритою подякою, невтомно
забувши про негоди у житті
я хочу щоб усім було просторно
і квіти пахли літом на зорі.
Не бачачи холодних заметілей,
що віють вітром в полі кожен рік
ми всі визнання хочем заслужити
та часто не вітаємось зовсім.
Помітити мистецтво спілкування,
ріку карбованих та не байдужих фраз
Хто дасть натхнення в серце, віру,
для сонця світла, не гірких образ?
Мелодія добра у грішнім світі
бриніть повинна в кожному з сердець,
щоби спокійно було жити
в тривозі щастя з посмішкою мес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311499
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.02.2012
автор: Dreaming of You