Стоять намети перед храмом,
Московська церква нап'яла,
Ми ж стоїмо під прапорами,
Мов сто країн - ото діла!
Що угруповання - то прапор,
Всього стонадцять прапорів,
Це замість того, щоб єдиний
Жовтоблакитний майорів!
Стоїм такі відважні, сильні
Та відчайдушні - просто рать!
Тільки не можемо, не вільні
Смітник з-під храму той прибрать!
"Ганьба!Ганьба!"- скандуєм вміло
Та поглядаєм догори,
Куди підносимо щосили
Свої пістряві прапори,
І, коли навіть їдем в Крути
("Ну, що б, здавалося ,"святіш?),
То не єднаємось докупи,
А розмаїттям,- так крутіш!
Чи не обнімемось довіку,
Благай, Тарасе, не благай,
Отак носитимем без ліку
Стонадцять прапорів - і край?
м.Чернігів,2012
Церква св.вмч.Катерини УПЦ КП
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311521
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 05.02.2012
автор: Віра Нагорна