***

Швидко  все  це  закінчилось,
Уся  історія  життя,
Уся  історія  кохання,
І  в  серці  зараз  пустота.

Хоча  воно  кохає  ще,
Воно  надіється  ще  б'ється,
Але  в  душі  вже  гіркота,
Ось-ось  кохання  розіб'ється.

Чи  довго  витримати  зможе?
Воно  все  тягнеться  до  тебе,
А  ти  якщо  його  не  приймеш,
То  я  поріжу  собі  вени.

Не  те  що  я  тебе  лякаю,
Не  те  що  жалості  прошу,
Не  зможу  жити  я  без  тебе,
Тому  що  я  тебе  люблю.

Якщо  не  буду  я  з  тобою,
То  я  ніде  не  хочу  бути,
Не  витримає  моє  серце,
Не  зможу  я  тебе  забути.

Не  хочу  мучити  себе,
Не  хочу  з  себе  я  знущатись,
Я  краще  із  життя  піду,
Й  ні  з  ким  не  буду  я  прощатись.

Собі  зайду  в  свою  кімнату,
Закрию  двері,  візьму  ніж,
І  зроблю  швидко  все,  одразу,
Як  на  весні  б  розтанув  лід.

За  все  погане  що  накоїв,
Кохана,  мила  вибачай,
Я  б  так  з  тобою  був  щасливий,
Але  вже  пізно...  Прощавай.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311875
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.02.2012
автор: xroben