У венах плине рідина,
Що нам життя дає сповна.
Високим тиском рве серця,
Із соромом йде до лиця.
Вона найперша сповістить
Закоханості світлу мить,
Як хвиля тіло сколихне
В душі безслідно не мине.
Всі почуття і злість, і біль ,
І поєднання ніжних тіл
Пульсує в нас живильний струм,
В нім джерело для творчих дум.
Ця життєдайна рідина,
В утробі матір’ю дана.
Кожну хвилину знов і знов,
Курсує тілом наша кров
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311892
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.02.2012
автор: Любов Чернуха