Тихенько.....цццц......ще помовчіть...я чую своє серце,
Воно, здається, так дзвенить, немов побиті скельця,
Ти хочеш склеїти? А чим? Воно позбулось форми,
Солодким медом? Може ним? Позич для мене вроди....
Тихенько.....цццц......не треба слів..я дихання почую,
Уста завмерли, наче дріт....ЩАСЛИВА Я! блефую....
Нехай вологі стануть ще, наповняться лікером,
Краплинки спраги поглинай....позбудься люцифера.
Тихенько......цццц.....замріть на мить..я пристрасть ще покличу,
Нехай по жилам пробіжить - собі вогонь позичу.
Нехай здригаються шибки - розбурхалось вже тіло,
Торкнись…..і кригу забери! Чого ж ти так несміло???
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312024
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2012
автор: Galkka