Обернись моє кохання ,бо зима.
Зацілуєм по дорозі срібну осінь.
Вітром павутиння у волосі
Час не повернути, та дарма.
Пригадай мій милий, що нема,
Радості пробудження по ночах,
Загубились зорі в твоїх Очах,
Розум затуманює вже мла.
В подумках торкнися до душі,
Серцем вигой роз*ятрені рани.
Зимонька посадить нас у сани,
Понесе в обіймах до межі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312029
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2012
автор: Вразлива