Прокинувся від потягу зупинки,
Кондуктор мовчки діставав білет,
Виходив витирав гіркі сльозинки,
Які рікою лились на паркет.
В пітьмі хотів розгледіти домівку,
Яка була уже за сотню миль,
Я їхав, щоб вернутися у цинку,
Щоб крах не бачити своїх зусиль.
Напевно краще тут вже а ніж дома,
Де рідні й близькі дивляться скоса,
Я б зараз випив з добру літру рому
І пригнув в прірву, мрій моїх коса ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312046
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2012
автор: Віктор Непомнящий