Старенькі стіни у кафе і крайній столик,
Відкрились двері...і ще раз - почувся дзвоник,
Холодні друзки на шматки роздерли спогад,
Сміються стіни, що одна - вологий погляд.
Мордує свічка кожен раз - малює образ,
Такий знайомий зі спини - останній доказ,
Того, що пам’ять, наче зла тебе тримає,
Ця лихоманка, цей аркан не відпускає.
Немов розпечене тату - твій поцілунок,
Запікся в шкіру:у плече - мій прорахунок,
Стискаю віск, а він пече... та не пускаю,
Наповню келих до країв - я не програю!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312074
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2012
автор: Galkka