Деколи важко проявляти турботу…
немов щось застрягає в горлі
Сказати люблю тебе,рідко,можливо і небезпечно
Налаштувавшись на певну частоту і…
Щоб не казали-горда
І щоб не казали,що твоє люблю не доречне.
Ти можеш залишитися одна,та це не лякає
Самотність давно тече в жилах…замість крові
Ти вже не мрієш кимось
І чомусь не набридає
Піддаватися досить незвичній умові
Ти гарна…кинуте сонцем слово
Неодмінно підтвердять веснянки
І хочеться,щоб він підтвердив знову,
Мрія,яку бачиш кожного ранку.
Давай у реальність..там краще
Непевне на тебе знов вилили воду
І змили рожеві окуляри
Любов
Таки тяжча
Та ти не збираєшся міняти її на свободу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312117
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2012
автор: Мілена Вітровська