Коли душа,з лещат передчуттiв,
Всеж випручалась наче з клiтки пташка,
Я зрозумiв,як їй було там важко,
Коли тебе безтямно я хотiв.
Я зрозумiв,як важко було дню,
Дивитись в нашi очi вiдчайдушно,
I вiдчувати,як було їй душно,
Коли вуста зрiкалися вогню.
Коли i фраз оголенiсть,i мрiй,
Вiд безсором'я власного не вмерли,
Я зрозумiв,що розсипати перли,
Простiше нiж почути "Все,ти мiй..."
Невиправданнiсть жестiв,сподiвань,
Неплатить бiльше доля по рахунку...
Коли ти всеж захочеш поцiлунку,
Цiлуй мене,та тiльки непорань!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312208
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2012
автор: Леслав