Я вже ніде. Ні тут, ні там.
Я лиш у стогоні і гніві,
В жалю,розпуці і сльозах.
Я усміхаюсь тільки в снах,
Та прошу в Бога лиш надіі,
Що все ще зміниться колись.
І десь далеко за роками
Моя душа ще оживе,
Зігріта теплими руками.
Чиіми? Я не знаю ще.
Лиш знаю я,щоб те дістати,
То щире серце треба мати.
І душу,щедру на віддачу.
Усмішку милу, добру вдачу.
Я все це мала, та з роками
То розгубила,то роздала
Й зміліло серце, а душа
Спустошилась і теж зміліла.
Але іще не зачерствіла.
А я сумую і болить...
Коли цей світ вже звеселить,
Розрадить душу,що так зрадив
До старості вже припровадив
В якій так мало теплоти.
Шукаю все і...не знайти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312216
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.02.2012
автор: Оксана Семотюк