Забудь мене, чуєш?! Я непокірна!
В клітці не житиму.
Тихим струмочком високогірним
повінь родитиму.
Сонцем розжареним душу розпалю,
ніжність розхлюпаю…
А коли зрадиш, вмию безжально
зливою-рутою.
Та якщо душу мою тоненьку
втримаєш…
в пригорщі море, небо у жменьці –
синіми.
М’якість волосся до щік проміння
ласками,
щастя на віка спраглим цілунком
заспаним…
Забудь мене, чуєш?! Надто примхлива!
…мрійниця.
Зі мною ж – навіки!
І нехай очі світяться…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312217
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.02.2012
автор: Діана Сушко