Навчись збирати щастя із дрібниць.
Це важко, знаю, але дуже цінно.
Лежати серед вишень горілиць,
Любити сонце. Вивчи це сумлінно.
Краса, що бадьорить, живе навколо:
Це озеро, це ліс, це очерет,
Це усмішка, що блиснула некволо
У дівчини, що вже пройшла вперед.
Це жарт людини, що тебе цінує,
Це той сліпий мазок олійних фарб,
Це фраза того, хто усе мудрує.
Відкривши це, уздрінеш щирий скарб.
Кохай життя, але живи так, наче
Тобі вже завтра суджено піти
У царство інше, мрійнику-юначе,
Де плавають малі й чудні кити.
Хто у життя нічого не просивши,
Узяв в подяці все, що Бог послав,
Той в термін коротенький, поки живши,
Усе на світі спробував і мав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312323
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.02.2012
автор: Андрій Конопко