Любов…

Сьогодні  прожила  ще  день.
Любов  забилася  у  скроні.
І  наче  паровоз,  гуде:
Так  надокучливо  доволі.

Хотілось  би  прогнать  її,
Як  надоїдливу  комаху,
Із  серця,  мозку  і  душі,
Але  шкодую  бідолаху...

Вона  ж  тепер,  як  сирота  -  
Немає  дому  і  притулку.
Господав  вигнав  на  хліба
З  одним  лише  плащем  із  смутку.

Ну  що  ж...  Нехай  ще  поживе.
Не  буду  гнати  байстрючисько!
Ще  трохи  хай-но  підросте,
Тоді  й  спрощаємось  навічно!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312371
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2012
автор: Adele