Коли в вирій ідуть найдорожчі,
Йдуть від нас у останнюю путь,
Ми ціну життя розумієм,
Коли рідні за обрій ідуть.
І здається, що й я помираю,
Частку серця навіки гублю,
Коли зовсім мене покидають,
Ті, котрих я найдужче люблю.
Частку серця гублю я навіки,
Й завмирає в тривозі душа,
Коли бачу як мої рідні
Опадають із древа життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312375
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.02.2012
автор: Зеновій Винничук