*******

Суцвіття  снів  квітчасто-кольорових
Лягли  в  мою  свідомість  візерунком.
І  запах  рос  травнево-світанкових
Оплів  весну  —  фіалкову  чаклунку.
Білюща  ніч  усміхнено  ридає,
А  дуб  від  вітру  скривившись  скрипить.
Лебідку  лебідь  ніжно  обіймає
Своїм  крилом.  Минає  час,  мов  мить.
Струмок  голубить  лагідно  каміння
І  сивий  місяць  знову  лічить  зір.
Як  тішить  світ,  коли  пора  весіння
Кохання  в  серце  шле,  мов  струни  лір!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312510
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.02.2012
автор: Тарас Процайло