Неспокоєм подушка воду п*є

Співа    заметіль    сумні    пісні,
Тепло    у    серці    загаса    щоденно.
Безсоння    капає    як    віск    свічі,
Хоча  б    у    мріях    сон    прийшов    до  мене.  

Солону    воду    п*є    подушка    уночі,
Неспокій    в    скронях    мовби    обручі.
До    того    іншим    діла  зовсім    мало,
Що    серце    уночі    від    розпачу    кричало.  

Змордоване    буття    в    обіймах    із    думками.
Тілесна    нагорода  у    кав*ярні    між    фляжками.
На    час    забутися  ,  із    келихом    вина,
Сьогодні  у    юрбі    самотнє    і    німе  моє  -    Життя!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312541
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.02.2012
автор: Вразлива