Люби мене так ніжно, обережно,
Без зайвих слів, без будь-яких думок.
Так відчайдушно й так беззастережно,
Люби, крізь павутиння всіх пліток.
Неначе я пристанище останнє!
Неначе любиш ти в останній раз!
Не треба слів гучних про це кохання,
Не треба обіцянь гучних чи фраз.
Люби, неначе я остання мрія!
Неначе все, що зараз на кону!
До болю, до нестями, безнадійно…
Люби, як я тебе люблю.
І не загадуй наперед надії.
Люби, бо серце ще живе!
Допоки ще воно жевріє,
Допоки я люблю тебе…
Колись ми розминемось випадково.
Як шкода, що ти вічність, а я мить…
Ти не любитимеш уже мабуть нікого.
Та це буде колись. Лише колись…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312664
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.02.2012
автор: mavka z klunochkom chariv