нікуди не дінусь

Перші  промені    сонця  заглядають,  лоскотають  
На  серці  легко,  в  душі  штиль,  чи  вільний  політ,
Амурчики  маленькі  потрошки  дверці  відкривають
Авось  підстрелять  когось  мимохідь.

Ні,  це  ще  не  весна,  аромат  ще  не  відчувається
Ще  нічого  не  буяє,  не  цвіте,
Хоча  мороз,  помалу  так,  вже  забувається
Із  снігом  талим,  в  минуле  десь  тече.

Примхливий  той  час  коли  все  оживає
Рання  ця  пора,  їй  притаманні  і  плюс,  і  мінус
Інколи,  цвіт  вже  гарний  просто  так  замерзає,
Почекаю  до  травня,  нікуди  від  нього  не  дінусь

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312687
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.02.2012
автор: oleg lytvin