Буває, дівчина кирпата
Із невеличкого села
Листа "щасливому солдату"
В якусь частину відсила.
Наївна молода "незнайка"
Не відає, що десь вночі
Їй писарчук складає байку
Під регіт ротних хохмачів.
Так само щире Боже Слово
На сміх, не знаючи, беруть,
Небесне зводять до земного,
Низьке шанують, стережуть.
Любови слів не хочуть знати,
За злісні вчинки жаль не йме.
І я "щасливим" був "солдатом" -
Не розумів колись Тебе.
І навіть не хотів читати
Твоє письмо - листа до нас,
З дітей Твоїх посмів сміятись,
Ганьбив Тебе тривалий час.
Скасуй невігластва "заслуги",
Прости незнання помилки.
Тепер пишу Тобі, як Другу,
Листа із легкої руки.
21 червня 2007 року
Вірш опубліковано:
- Антологія української інтернет-поезії «За межею означень…», Івано-Франківськ, Місто НВ, 2009 р.
- Антологія інтернет-поезії «На вістрі курсора», Київ, ТОВ «Редакція журналу «Дніпро», 2010 р.
- Журнал «Далекосхідна хвиля», №16, Хабаровськ, 2010 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=31273
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.06.2007
автор: Ігор Рубцов