Той хто біжить, звичайно, може впасти,
Забутись, зрадити, спуститись в самоту,
Закрити очі і життя відкласти,
Віддати світу всю його красу.
Скажу тобі, мій друже кароокий,
В твоїх очах – веселка чарівна,
В безодні світу, тишина та спокій,
Навколо нього – мрія золота.
А ти лиш вір, моя чудна дитино,
В добро, надію, й радість молоду.
Шукай де місяць, посміхнеться дивно
І я тебе під зорями знайду!
Побачу серед тисячі світил,
Сховаєшся у місяця на блюді,
Усмішкою освітиш небосхил
І подаруєш казку в дивнім чуді!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312773
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.02.2012
автор: savka