Зрувлюся серцем

Розпродано  попиляно  розрито
З  розрубаним  плечем  дубовий  бір
Тропак  розтрісклий  як  сухе  корито
І  чуркало  мовчить  усім  навкір

Не  вижу  світу  білого  навколо
Зрувлюся  серцем  думкою  грудьми
Горєни  рідні  вже  не  ваше  поле
Торкається  порога  коліньми

Торкається  обзвічене  у  спузі
Блищить  сльозою  пляма  моруга
Що  критко  було  продано  кутюзі
Прапрадідів  землиця  дорога

Горєни  рідні  тусок  серце  тисне
Як  мигла  мовчки  плаче  на  горбі
Таглар  невидимий  собі  пригістне
Приготував.А  може  це  тобі???



Тропак-стежка
Зрувлюся-сплачуся,зридаюся
Обзвічене-скалічене
Критко-потайки
Кутюга-собака
Тусок-смуток
Мигла-склад  деревини
Талгар-злодій
Пригістне-дарунок

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312936
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.02.2012
автор: Синьогора