Стікає ніч, - лягає сонце на повіки.
З під чорних вій нове прокинулось життя.
І чашка кави зранку - позитивні ліки!
Нова мелодія по радіо луна.
В клітинку зошит, а проте - це неважливо,
і в паралелях поміщаються думки.
Щоб об"єднаючись в одне казкове диво,
лишитись згаданим, можливо, на віки!
Це наче діти, і приходять від любові,
тяжких дипресій, серцем виплаканих сліз...
Вірші написані хоч на забутій мові,
якщо від щирості, то хай лунають скрізь!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313088
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.02.2012
автор: Ліна Біла