Включила таймер - відлік почато.
Годинна стрілка біжить занадто...
Ось по нулям. Перша хвилина...
Шукай мене! Моя людино!
Бери хоч факел, хоч сокиру...
У Демосфена запитай.
Він так давно шука ЛЮДИНУ,
Що навіть відлік ТОЙ здолав.
На березі серед вітрів,
Серед дерев густих гаїв...
Прошу: знайди мене, вкради,
У свій полон мене візьми!
Без компаса і без підказок
Твій орієнтир - це почуття.
Та почуття одна із ланок
У лабіринт без вороття.
Лиш пам'ятай: я все чекаю!
Ну й що, що зникли всі стежки!
Багато смужок є до раю,
Бажаю ЇХ тобі знайти!
Умови пошуків жахливі:
Є ціла колія з осіб,
Що заважають знайти крила,
Щоб крила знявши полетіть...
Відсоток успіху мізерний
Та все ж я вірю і благаю:
Іди вперед, крокуй упевнено
І пам'ятай: Я ЩЕ ЧЕКАЮ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313154
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.02.2012
автор: Мишель деЛакруа