твоє серце - важіль противаги,
сині руки від холоду, мабуть,
і ті кроки, що варті уваги,
зайві сили у ніг твоїх крадуть.
твої очі втрачають надію,
в щось прекрасне, палке і гаряче,
і забула ти вже свою мрію,
розум цього тобі не пробачить.
серце крові давно позбулось,
замість неї там фарба червона,
одну краплю згубила ти ось,
і остання..отам, біля лона...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313298
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.02.2012
автор: MNKA