Стрілки годинника ріжуть так голосно час. Так боляче відміряють порожні секунди. Без тебе.
Я горіла б для тебе, як свічка, маленький вогник вдалині, що вказує дорогу додому. Але свічка чекає недовго, у неї немає другого життя, вона згорає і на її місце ставлять іншу. В тебе більше не буде іншої.
Я була б твоєю кицькою, вірною і слухняною, я б забирала твій біль і віддавала б тобі всю свою ніжність і тепло. Але навіть 9 котячих життів замало для нашого кохання.
Я б подарувала тобі сонце, місяць і зорі, але я хочу кохати тебе в темноті. Зір може обманювати, серце ж ніколи не бреше.
Я була б твоїм повітрям. Ти вдихав би мене безперестанку, бо не міг би жити без мене. Але я не проживу без твого дотику.
Я була б для тебе ким завгодно... Тільки б бути назавжди поряд.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313338
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2012
автор: Vertigo