Нiколи...Знайомий рiдний голос твiй
До болi...В душi кричу: " Ти тiльки мiй".
Слова i час беруть своє...життя моє..
Вже по узбiччю дощ сльозами ллє..
І вже не тi думки..i мiсто iнше..
Іду додому...душу грiє тиша..
Тривожно свiтять лiхтарi..це не парi -
Це гра моя, а ти герой у нiй..
Тебе обрала я сама, i недарма.
Зiгрiв долонi, серце пiдкорив...ти мiй!!!
Обманюю себе, хоч знаю, що чужий.
Вже гра не гра, ми не герої в нiй,
І я не я, i ти вже не такий..ти iнший,
Адже ти чужий...забуду, мiй, не мiй -
Вже не важливо..Це сльози...це не злива...
Гроза навіки у мойiй душi...Щаслива!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313426
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2012
автор: Карпова