Пливу я, немов би, в задумі сумній,
щось серце не хоче радіти.
Чого ж бо так сумно, там сумно мені,
не знаю, де жаль свій подіти.
За чим я жалкую? Не знаю й сама...
За пройденим сонячним літом?..
Чи через те, що прийшла вже зима?
Чи просто я нуджу цим світом?
Просто у мене в душі самота,
та, від якої страждають.
І відповідь правильна є саме та,
яку лиш від мене чекають.
Пробач, що казала ці дивні слова,
пробач і за вчинки, й за дії.
Можливо, була просто я не права
в пориві якоїсь надії.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313601
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.02.2012
автор: Іра Савка